В мене все добре, не хвилюйся мам,
Так в нас війна, та ми навчились жити,
По-іншому дивитись на життя,
По-іншому прощатись... і любити.
Чи я в безпеці? Знаєш, тут тепер
Немає міст, які цілком безпечні,
Коли тривога - швидко в укриття,
А поміж тим, просто ціную миті.
Ні, не поїду, навіть не вмовляй,
Зараз не час, нам тут є що робити,
Ми переможемо і відбудуємо міста,
Щоб далі вільно в Україні жити!
Ти якщо можеш, просто помолись,
Щоб наше небо було мирним й чистим,
Рідко пишу, та ти прошу не злись,
Тривожити не хочу, час вже пізній...
В мене все добре, не хвилюйся мам...
Просто ми маємо усе це пережити
Тепер вже літо... А була весна?
Якось не встигли ми її прожити...
©Марія Скочиліс
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2022
автор: Марія Скочиліс