Таких, здається, щиро поважають...
Вони ж інакше... Розумієте?.. Горять.
Такі від сліз ніколи не згасають -
Не звикли, бачте, болю довірять.
Таких не втримати оманою чи щастям.
Вони живуть сьогодні, як птахи,
Що день для них не є якимсь "прекрасним"...
Натомість небо є, приборкане крильми.
Таких у натовпі шукають - не знаходять.
Вони на місці точно не сидять.
І поки знов згаса мільйон довкола,
Такі чимдуж упевнено горять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2022
автор: Тетяна Білогай