гусне і шерхне, мов плівка на молоці
віра смертельно хворих на правду курців
опік кусає шкіру, бере у борг
зашморг на шиї значить, що в когось бог
вистрелив справедливістю — світ просив
тільки тепер у ньому нема іксів
яблук зелених, кольору й сталих рас
нині так пусто, навіть ніхто не здасть.
терпнуть кінцівки й жи́ли. і тане біль
липовим цвітом губи пашать. греби
просто до берега власних переконань
сушею стане прострілений Ханаань
сила стече по голці тонких мірил
корінь війни неминуче тебе зморив.
кінчики пальців пестять брудну щоку
казку вповісти, воїне? добре... тільки
яку?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952506
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2022
автор: re_vanta