Я красу ховаю у долоні,
У квітучім, чарівнім полоні,
А думки малюють вже картину,
Про мою найкращу Україну
Не знайду чарівнішу за неї
І розкішні, гомінкі алеї
Та садів п'янких та неповторних
І пісень душевних і змістовних
Знаю, що немає в цілім світі,
Щоб п'янила у веснянім квіті,
Бо вона найкраща, найрідніша,
Ніби як матуся наймиліша
Я вклонюся тихо і низенько,
Дякую, рідненька моя ненько!
За твої турботи і поради,
В твоє серце не допустим зради!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик