Вночі ми часто так дивилися на небо
Бажали , коли падала зоря.
Не завжди ті бажання були треба.
За пів секунди повністю згоря.
А зараз навпаки, летять у гору,
До неба в вись маленькі зірочки ,
То душі Українського народу,
Яскраво сяють наші діточки.
Тримай, Маріє Діво ,наших діток.
Даруй їм спокій,мир і теплоту.
Їх обійми,малесеньких сиріток.
Вже не болить , пішли у висоту.
За вами на землі усі сумують.
Щодень ридають мами,татусі.
З надією говорять ,бо їх чують...
Ще більше посивіли дідусі.
Війна погана ,вас від нас забрала.
Хай прокляті всі будуть вороги.
Вас тільки но в колисках колисали,
А зараз на розваллях іграшки.
Ви в снах до нас приходите рідненькі.
Говорите ,що все у вас гаразд.
Тепер, ви наші янголи маленькі
Із неба споглядаєте на нас.
Як тяжко нам у небо подивитись,
Коли вночі зірки нам мерехтять.
За вас рідненькі будемо молитись,
А зірочки летять...усе летять.
3.06 2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2022
автор: Степан Олександр