ми не потиснули руки ніби не прощаємось
не збагну вашу здатність посміхатись в такі моменти
тихі й втомлені ви розчинились з лісосмугою
наче безкінечно стаючи її частиною
я ніколи не любив східні види й акації
їхні колючі пагони і медовий сморід
мертвим травам потрібні горючі суміші, правда
хибно думати що тут можливий спокій
десь на сході вдягнуть чорні сукні
замасковані в людей, їм пасує
ми зустрінемось з вами бо не прощалися
ваша сутність не для цього місця, тому до зустрічі.
[i]Чорним запорожцям, відважним людям,
Джонні, Дємону, Вогнеборцю, Лесику[/i].
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2022
автор: Maks P.