***

Пиши,  дзвони,  не  забувай.
Тримайся  й  за  розлуку  вибачай.
У  сні  мене  ти  зустрічай,
На  вушко  шепочи:  "Тримай".

Прокинусь  вранці.  Знову  я  одна.
Порожній  всесвіт,  музика  сумна.
Перед  очима  дивна  пелена,
Не  допоможе  келих  терпкого  вина.

Без  тебе  я  на  чужині.  
Тут  довго  тягнуться  всі  дні,  
Душа  страждає,  серце  у  вогні.
Кохана,  снишся  кожну  ніч  мені.

Дістану  фото  -  спогади  про  нас,
Їх  не  відніме  невблаганний  час.
Ще  йде  відлуння  твоїх  ніжних  фраз.
Не  хочу  навіть  грошей  і  прикрас.

Мила,  у  натовпі  шукаю  тво́ї  очі.
Смак  уст  солодких  згадую  щоночі
І  руки  тво́ї  лагідні  дівочі.
Буває,  голос  чую  твій  співочий...

Мій  рідний,  твоя́  сила  мене  вражає.
І  кохання  твоє́  від  землі  відриває.
Кожне  слово  твоє́  мене  окриляє,
А  підтримка  надійна  завжди́  надихає...  

Не  зупинять  нас  відстань,  незгоди  і  втома.
Буде́  ще  під  нами  зім'ята  солома.
Зустрінемось  знову  з  тобою  удома,
Бо  наше  кохання  -  проста  аксіома.

(Вірш,  написаний  з  подругою  Галинкою  Довганюк.
Він  не  доведений  до  ідеалу,  як  я  намагаюсь  зазвичай  робити.
Та  цього  і  не  потрібно)  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2022
автор: Сашко Негрич