Осуди зайві: розбито вітрила
Об лінії смуги твого каяття.
Намарне чекала: скінчи́лись чорнила.
Замо́вчали скелі про хиже злиття.
Уламки судна́ розійшлися водою.
Хвилі, мов діти, не знали біди,
Яка піднялась на поверхню живою,
В якій вже немає потомлених "Ми"...
Більше не буде незламного штилю,
Більше не буде нічого, повір...
Лягали на води безшумно вітрила,
Позбавивши море оспіваних крил...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2022
автор: Сара Ґоллард