Сповита мрією,
заколисана надією.
У безкраї душєю вирую,
серцем кохаю, сумую.
Обманюю себе,
що буде все інакше,
вірити хочу у Життя краше.
Не боюся зіркою впасти, згоріти,
а боюся відлетіти у безсмертя,
не вимоливши у Господа милосердя.
Без біди - не кличуть,
в щасті - забувають,
тільки рідне пам'ятають,
серце ним крають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2022
автор: Svitlana_Belyakova