Спи, синочку, відпочити маєш,
Бо ж розлука серце тобі крає.
Уві сні полинь у рідний дім,
Тут спокійно, не гуркоче грім,
За столом уся сім’я зібралась,
Ми давно на тебе зачекались.
Ти себе, мій хлопчик, бережи.
Я за тебе молитимусь завжди!
Спи, мій воїн, набирайся сил,
Гнати ворога щоб за небосхил.
А в тім сні до тебе я прийду,
Щоб обіймами відвести біду,
Оберегом стане поцілунок мій,
Бо так само я зберігаю твій.
Знаю, Україну маєш захищати,
Та не дай Смерті себе взяти!
Спи, козаче, завтра уже в бій,
Хоч на хвильку очі ти прикрий.
Нашепчу уві сні вітром тихим
Замовляння проти зла та лиха,
Передам від пращурів наснагу.
Бо вже є до постраху зневага,
Гостра шабля та міцна рука...
Ворог не здолає мого козака!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952695
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2022
автор: Яніта Владович