У небі неозорість,
в безмежності лілово,
клаптики хмар завмерли
як вицвілі камелії,
і прагнення злетіти
над холодом вершин.
За заходом барвистим
така як нині сутінь
впадає в бездну ночі
без вітру і доріг.
[b]Federico García Lorca PONIENTE[/b]
Sobre el cielo exquisito,
más allá del violado,
hay nubes desgarradas
como camelias grises,
y un deseo de alas
sobre las crestas frías.
Un ocaso teñido
de sombra como éste
dará una noche inmensa
sin brisa ni caminos.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2022
автор: Зоя Бідило