Хто хоче слухати , той вуха відкриває.
Хто хоче бачити , той дивиться на все.
А хто совітує , мабуть усе він знає.
А хто мовчить...нам не відомо це.
Усе життя -це наше сподівання.
У когось діло , а у когось помилки.
Навряд чи буде золотом мовчання ,
Коли об тебе б"ються тарілки.
Можливо все , потрібно лиш ризикувати.
От можна двері відчинити на ходу.
І плигнути , можливо вмієш ти літати?
А ні , тоді впадеш у борозду.
І проростеш, можливо ти насіння,
Як знати ,хто ти є і що робить?
Бо кажуть у людей ще є коріння.
І ним потрібно вміти дорожить.
Як прийде хтось ,пол"є, обробить землю,
То зацвітеш, даси плоди.
А ні , тоді пропав даремно.
І не лишив на світі цім сліди.
Нам кажуть , що написане майбутнє.
І мало ,що від нас залежить.
Це кажуть ті у кого людяність відсутня.
І майже все на світі їм належить.
Нас ставлять в рамки вибору сьогодні.
Можливо так ,отак і тільки так.
Життя умови майже ,як похідні.
А вибираєш те , що на дурняк.
А треба було знов ризикувати
І вибирати те , що по душі.
Бо будемо колись ми жалкувати
І тихо плакати в нічній тиші.
Ті люди ,що не йдуть, як всі по стежці,
Здаються дивними не так , як ми,
Але по своєму вони є переможці,
А ми для них немовби барани.
Я не скажу , що в них все буде добре.
Та й в нас, чи вийде, теж не ясно.
У них відзнака, серце є хоробре
І бачення майбутнього прекрасне.
Так повелось , чим більше працювати,
Не значить більше грошей заробить.
Щастить тому , хто буде ризикувати,
А не комусь , за копійки служить.
Можливо та помилка , що боявся,
Для тебе була вихід з колії?
Але про це , ти так і не дізнався...
Так і пропали , мрії всі твої.
14.05.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952772
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2022
автор: Степан Олександр