В тих снігах загубився наш поцілунок,
Щезло все, тільки пам'ять лишилась одна
Твої губи солодкі - твій останній мені подарунок,
Ну, а далі нескінченна, холодна, тиха зима.
Нас вкривали лавини, а ми їм всміхались
І серцями розтоплювали крижану мерзлоту
Я ще відчуваю клітинами, як ми загорались,
А потім спускалися попелом на снігову німоту.
І та радість і щастя, коли оживали...
І як летіли на світло втрачаючи все на шляху...
І не каючись, згораючи знову кохали,
А тепер лиш цілунок твій гріє пам'ять мою.
Ми зустрінемось знову на інших планетах.
В інших вимірах, можливо, інших світах...
Або станемо блукаючими кометами...
Я знайду тебе навіть сніжинкою в білих снігах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2022
автор: DarkLordV