Танцювала риба з раком,
як із шу́флею роска́ль.
Горя вже не буде браку,
бо війною пре москаль…
Треба Неньку захищати,
конче землю боронить!
Як війна прийшла у хату
з нею, любі, не прожить…
А війна та – ву́йна клята,
хижа тітка… Хай їй грець!
Вертихвостам – мама з татом,
патріотам же – капе́ць.
Не тому герої гинуть
і бідує люд простий,
що ведуть їх на погибель,
ніби стадо на забій?
Хто ж вони, оті «херої»,
що засіли по тилах
і вождів старих горою
захищають? Тихий жах!.
Шашлики нахабно смажать,
статки множать на війні,
а народ везе у ма́жах
хорони́ть своїх синів…
Доки буде це тривати –
кращі ляжуть у борні!
Не на часі виручати
наших доньок і синів?
10.07.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2022
автор: Олександр Мачула