Зни́щене згодом назвуть незнище́нним,
Тільки розплата поллється дощем.
Усміх заплаче немов за смиренним,
Гординя пройде́ться по долі конем.
Хто б не чекав, одинокі лиша́ться.
Хто б не стеріг, намалюють роки
Те, як удосвіта холод закрався
В очі, що повні світил глибини.
Хай мов у прозі закі́нчиться аркуш,
Остання сторінка ідейних депо,
І все розпочнеться немовби спочатку,
Так, як ніколи іще не було...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2022
автор: Сара Ґоллард