А ти пісня моя недоспівана,
Сила віри у обраний шлях.
В самостійне життя несподівано
Піднялась: не маленька, мовляв!
Сині очі набрались дорослості,
Запалали дитинства мости.
Ти лишилась в своїм мікрокосмосі,
Помолюсь небесам, аби з тим…
Побажаю лишатись коханою
В боротьбі серед власних стежин…
Укривати від долі не стану я,
Тільки прошу: себе бережи.
Світиш посмішкою… Тепла й сонячна
Ти до того, хто серцем чекав.
Пісню власну заводь, мила донечко,
А зі мною лишайся в думках.
Ми щодня у цей світ щось приносимо,
Світла й щастя бажаю тобі.
Сяють очі знайомою просинню
Такі рідні, як льон голубі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952842
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2022
автор: Білоозерянська Чайка