Знову літають ці ракети
І на прицілі людські життя.
Виснажують нас ці прилети,
Знову ховаємось в укриття
Нас непокоять кляті осколки,
Вони, як ці джмелі поряд гудуть...
І вражають нас неначе голки,
Та виконують свою вбивчу суть...
Ніч сховає сірі фіранки
І розбудить тривожні думки.
Світлом осяюють світанки,
Заспокоюють сріблі струмки...
Ми щасливі, що ніч пережили,
Із світанком приходить надія.
Раніше ми життя не цінили,
А тепер народжується мрія...
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952847
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2022
автор: Віктор Варварич