в танок зірвалась під дощем
для тебе
чи відчував жагу і лють бажання
лилися струмені п’янкого неба
стидалось сонце
гаялось світання
ховала сором в тінь старих дубів
ти зголоднів
та ніч без тебе довга
стелилася
губилася в безтямі
дощ не спинявся
дилькотали ноги
дуби здіймали віти
ниці в храмі
нашіптуючи всі молитви богу
байдужі що ховають чужий гріх
ти зміг
ти наздогнав
ти переміг
в зап’ястя вп’явся вітром здичавілим
в судому звів напнуте хіттю тіло
троянди розгубили пелюстки
їх злива агресивно в ґрунт топтала
ти мене нищив та було все мало
жорстока плата за смішні борги
за твої ночі не покриті щедро
моєю ніжністю
сьогодні жертва
пощади не чекаю
не про милість, захриплі стиглі порвані слова
і не для мене благосні пориви
я мушу зникнути в дощу надриві
щоб в світ з’явився привид
чи добра?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2022
автор: Пісаренчиха