Чи справді жити стало легко,
чи це вижається мені?
В зимову стужу й літню спеку
ідуть морями кораблі.
Ідуть вперед, свій курс тримають
до невідомої землі,
але вони, мабуть, не знають,
які настали в світі дні.
Пливуть вперед - надія й віра!
Нова земля на горизонті!
Та в злючий жарт знов гра сатира:
за обрієм усохли по́нти.
Пливуть вони в незвіданність самі,
та відкривають нові континенти,
а потім бачать: вже в чужім ярмі,
й шукають сво́ї п'яті елементи.
Чи справді жити стало легко?
Це все вижається мені.
В зимову стужу й літнє пекло
стоять у морі кораблі.
В кормі вода, і крен на бік -
ще й розвалилися щаблі́.
В такий страшний живе́мо вік -
стомились наші кораблі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2022
автор: Макс Дрозд