Не скинути роки як опанчу,
залишити ту ношу не виходить! –
кричу. Кричу, але не докричусь…
Невже оте до тебе не доходить?
Даремно марнувати варто час,
балансувати на краю безодні?
Його немає зайвого у нас,
а жити треба – нині і сьогодні!
І те усе прекрасно знаєш ти,
та муляє проклята горошина…
Уже я не боюся самоти,
вона комфорту власного вершина!
11.07.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2022
автор: Олександр Мачула