Не смій

Не  смій,  ти  чуєш?  
Як  безжальний  вовк  -
Зневіра...    
І  ця  вервиця  триклята,
якій  ти  молишся!  
Вона  всього  лиш    шовк
А  сила  -  у  тобі...  
тож  будь  затята!!!
Тож  будь  уперта!!!  
Йди!  Не  смій,  не  плач!
Свій  жах  і  біль  
у  ненависть  спікай
Це  -  нелюди...  
І  кожен  з  них  -  палач...
Від  них  же  сіркой  тхне...  
А  наш  розмай
Для  них  -  безмозких,  
п"яних,  знавіснілих,
Як  дикий  трунок,  
що  випалює  людське...
Раніше  думали  -  
брати,  і  їх  жаліли...
Не  смій  жаліти  
плем"я  це  бридке!
Терпи  і  вір...  
Інакше  буде  смерть
Твій  вибір  невеликий  в  цьому  герці
Заповни  душу  
вірою  ущерть,
Плекай  майбутнє  
в  тому  чистому  озерці...  






адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2022
автор: Валентина Курило