Тихо, так жарко, вітер не віє,
Вдома є гарно, вдома є мило,
Дивишся всюди, серце імліє,
Скільки разів то воно. відболіло.
Птахи літають, дИвлюсь я в вирій,
Вільно так, стрімко, до самого неба,
Так і людина, в молитві щирій,
Лине до нього, бо є в тім потреба.
Тихо, чудово, дивлюсь до гори я,
Всім цим милуюсь, душею радію,
Й лине до Божого, думка моя,
Та все ж літати як птаха, не вмію.
9.07.22.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952971
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2022
автор: Tit