Дописано до слів Еріх Марії Ремарк.
Ранок сірим язиком лизнув віконне скло
від крапельок на ньому залишилась слина
тоді вже незабаром літне сонце припекло
хоч новий день ще не написана картина...
Як кистю погляд у небо хочеться вмочить
і на обличчі посмішку скоріш намалювати
людина завжди хоче себе щастям оточить
і навіть від погоди теж свято влаштувати...
І тільки добра доля таємничий є художник
додасть в життя ще фарби різнокольорові
тоді хороший настрій як чарівний вогник
запалить наше серце у безмежної любові...
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2022
автор: Дмитрий Погребняк 555