Дитинство – найщасливіші роки життя,
та тільки не для дітей.
Майкл Муркок
Нема тих місць, вони назавжди зникли,
де ми росли та пізнавали світ.
Лиш в пам’яті проекторному світлі
вони лишили мерехтливий слід.
Глибоко уві сні вони являють
свої напівзабуті почуття
і тихо на світанку залишають
нам образи колишнього життя.
Там нас батьки та їх батьки чекають,
поблажливо всміхаючись до нас,
нам співчувають і спостерігають
за нами весь відпущений нам час.
На світі кожен з нас живе, як може,
та вранці покидаючи диван,
згадавши сон, себе питає кожен:
в раю, чи то в дитинстві побував?
Частіше відчуваємо тривогу –
нас бус не дочекається колись –
все важче нам знаходити дорогу
до тих незайнятих дитячих місць.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953006
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2022
автор: Анатолій Костенюк