)Не вдається об'єднати вірші,
а окремо їх я не бачу.
Тому буде два в одному.)
(І)
І хоч Бога прошу: "Вбережи!"
Проте вірити нині так важко,
Безнадія малює картини біди,
І мені щось сьогодні страшно.
Мені б скинути смутку вуаль,
Зневіру огидну змити зі шкіри,
Щоби дух був міцним, як сталь,
Щоби ніколи не втрачати віри.
Але кріпко вхопив мене сум,
Відчай стримує, наче ґрати,
Я в полоні безрадісних дум,
І непросто там не зламатись.
(ІІ)
Душа - зранена птаха,
Кати їй зламали крила.
Пам'ять в полоні жаху
Жити більш не схотіла.
Серце - відкрита рана,
Кров'ю стікає, болить.
Мрієш ти про нірвану.
У ній життя не гірчить?
Попри усі страждання,
Всупереч всім думкам,
Живи! Бо ж існування -
Докір твоїм ворогам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953016
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2022
автор: Яніта Владович