Вартість

Ми  обоє  стомились  -  наш  годинник  
спинивсь.
Кожні  дві  у  роті  цигарка,  і  як  я  тут  
опинивсь?
Серед  попелу  й  диму,  серед  чужих
очей
ми  не  чуємо  пострілів,  ми  не  гасимо  
свічей.

Ми  обоє  стомились  -  дощ  із  крові  
та  сліз.
І  куди  ж  я,  наївний,  на  вірну  смерть
поліз?
Один  постріл  -  і  я  вже  лежу:  твоя  стара
жертва,
і  я  -  поки  живий  -  інколи  справді  заздрю  
мертвим.

Та  зваживши  все,  що  було,  і  що,  мабуть,
буде,
й  дізнавшись,  що  ти  мене,  скоріше  всього,
не  забудеш,
усвідомлю,  що  смерть  варта  того,  щоб
жити,
а  кохання  -  хоч  хворе  -  варте  того,  щоб
чекати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2022
автор: Макс Дрозд