А мій Розлуч привітно вітає,
Зустрічає оксамитовий ліс.
У дитинство мене повертає,
Туди, де я народився і ріс.
Моє дитинство босоноге,
Кличе мене сюди залюбки.
Воно було доволі строге,
Впорядкувало мої думки.
Різнотрав'ям живе долина
І струмок біля хати біжить.
Так звабливо манить малина,
А осика невтомно дрижить.
Суниці уже дозрівають,
А чорниця соком налилась.
Птахи милозвучно співають,
Горобина на тин нап'ялась...
Вишикувались, як на помості,
Зелені смереки і ялиці.
Карпати запрошують у гості,
Напитись Содової водиці...
Нафтуся усіх нас підлікує,
Тут не одне цілюще джерело.
А мед із різнотрав'я смакує,
І так шанобливо кличе село...
©: Віктор Варварич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953132
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2022
автор: Віктор Варварич