П'янкі небозводи живили вогнями,
Годинник спинявся, аби відпочить.
Для нас неважливо було, що там далі:
Щомить намагалися тільки любить.
Сьогодні ми різні - лишаємо стужу,
Проходимо так, як знайомі слова.
Більше крізь очі не дивимось в душу,
Більш не цінуємо ситі жнива...
Щось пролетіло, згубилось в уяві.
Інше зосталось, аби нагадать,
Чому так важливо прийняти заграву
І чом так далеко твоя благодать...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2022
автор: Сара Ґоллард