Горе з розуму чи горе від HIMARS. Палаюча русня. (стаття)

[youtube]https://youtu.be/FWuLSj6u0Ms[/youtube]

[b]На  рашистських  ТВ  помийках,  де  всі  8  років  мили  кістки  українцям,  українській  владі,  грозились  знищити  і  стерти  в  пил  і  ядерний  попіл,  раптом  визнали,  що  ми  таки  8  років  готувались  до  московського  бліцкригу.  Але  це  неправда,  ми  готувались,  але  лише  5  років,  якщо  так,  чесно.  
   При  «недоговірно-спроможному»  Пороху  був  створений  кістяк  українського  добровольчого  руху  і  ЗСУ,  які  зараз  переломлюють  останні  рашистські  кістки  і  хребти  здичавілим  оркам,  які  раптом  усвідомили  себе  супер-пупер  імперцями  і  «вершителями»  доль  цілих  народів  і  країн…(от  як  закрутив)…
Так  ось,  здивуванням  в  оркостані  з  циклу  палаючої  імперської  дикої  істерії  не  було  меж.  
     Дійсно,  дивовижно  виглядали  на  русіш-ТВ  псевдо-українські  потьомкинські  селища,  з  бутафорних  хатинок  і  переляканих  хохлів,  які  мали  б  при  наближені  русні  тікати  чи  навпаки  падати  на  коліна  і  благати  про  «освобожденіє»…  
     Але  русні  не  казали,  що  тверезість  це  норма  життя  і  що  цілодобова  скабеевська  маячня  про  зрадників  і  боягузів  «хохлів»,  які  не  здатні  і  не  будуть  з  нами  воювати,  і  те  що,  «ця  війна  буде  тривати  Вова  3  дні»,  насправді  були  лише  укусом  божевільного  з  палати  №6  московського  психдиспансеру…  Реальність  для  русні  насправді  виявилась  дуже  болючим  ефектом  який  я  б  порівняв  з  вибухом  гранати  Ф-1  в  одному  з  рашистських  пердаків.  Але,  вибачте,  розірваних  пердаків  «російських  мальчіков»  на  даний  час  вже  дуже  багато  і  число  тих,  хто  проявив  акт  доброї  волі,  наближається  до  40,000  і  біля  80,000  пораненими  незворотних  втрат.  
     Що  ж  трапилось?  Чому  все  це  відбувається?  Можливо  щось  пішло  не  так?

 З  пиріжками  і  квітами  ніхто  не  зустрічав  «асвабадітелей»,  навпаки  українські  мирні  селяни  подоставали  сотові  і  почали  масово  наводити  нашу  арту  по  координатам  охуівшої  русні,  і  звідки  прилітало  ніхто  з  них  так  і  не  дізнався,  вони  ж  вірили  до  останньої  каплі  самогону,  що  це  все  навчання  і  що  міни  не  «настоящіє»,  кров  куряча  і  що  вибухи  і  трупи  друзів  це  все  гарна  голлівудська  акторська  гра  і  режисерська  постановка…  Протверезіння  було  жорстким  і  болячим.  Но  ніхто  не  хотел  умірать  без  стіралок  і  м’ясорубок…
     А  брендові  конотопські  відьми  з  тік-ток  блогу  так  круто  наврочили  і  прокляли  російську  зігануту  другосвітову  драконівську  недоармію,  що  ті  прокляли  день,  коли  народились  і  той  день  коли  брали  іпотеку  на  мобілку  для  любимої  мамочки  на  день  народження.
     Доречи,  мамочки  на  расссееее,  це  дуже  агресивний  і  жадібний  різновид  самиць-хижаків.  З  бажанням  збагатитись  і  отримати  компенсацію  з  приводу  утилізації  синка,  вони  дуже  засмучуються,  що  синок  в  полоні  отримав  лише  поранення…
Висновок  такий:  Українці  по  великому  рахунку  до  СВО  готові  не  були,  по  великому  рахунку,  під  час  якого  зигануті  нацисти-рашисти  вже  випустили  по  мирняку  більше  2,500  ракет  різних  систем  і  калібрів  не  рахуючи  скільки  скинули  бомб  і  снарядів  (десятки  і  сотні  кілотонн).
     В  тому  і  прикол,  були  не  готові,  але  ламаємо  їм  хребти,  а  уявляєте  якщо  б  були  готові?  
Так  може  це  ми,  українці,  по  великому  рахунку,  ще  нічого  і  не  починали?
Уявляєте  добродії,  коли  ми  почнемо?[/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2022
автор: CONSTANTINOPOLIS