Останнім часом все уже не так,
І я давно, давно уже не я.
Останнім часом я лише жебрак
На вулицях жорсткого життя.
На вулицях жорсткого буття
Я об бруківку розбивав машину.
Я не шукав ні їжі, ні пиття,
Шукав тебе: знедолену пташину.
Пташину, що злетіти не змогла,
І впала ниць, зі зламаним крилом,
Але жила. Але таки жила,
Хоч знову жереб випаде ребром.
І на кону було́ усе майно,
І бу́ло більше - вся твоя свобода.
Й здавалося, життя вже відгуло,
Але ж яка була то насолода!
Але ж яке було усе стрімке!
Такі роки: біжать, не озирнувшись.
"Останнім часом все навкруг німе", -
Мені ти скажеш, тихо посміхнувшись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2022
автор: Макс Дрозд