Ще сонце не світить , зоря не зійшла ,
А ворог зненацька ударив.
Здригнулись міста , застогнала земля,
Як з неба ракетами вдарив.
Народ український на захист вставай!
Бо ворог братерський підходить.
З отрутой йому коровай випікай,
До родичів в пекло хай зходить.
Ідуть добровольці на південь , на схід,
Піднялась великая сила.
Як прадіди наші ходили в похід,
Їх Діва Марія хрестила.
Ми божий народ і не любим війни ,
Але за свободу повстанем.
Щоб діти в майбутньому бачили сни ,
Стіною безсмертною станем.
По небу летять України сини ,
То привида нашого друзі.
Кінець приближають цієї війни,
Горять вороги по заслузі.
Хай воїнів наших Господь збереже.
Ми шлемо молитву у небо.
Гаплик окупантам приходить уже,
Стріляймо , тому що так треба.
Хай швидше до нас мирне сонце прийде
І висушить сльози солоні.
А горе з бідою , кудись пропаде,
Від зброї спочинуть долоні.
Єднаймося браття в родину одну!
Коли ми разом , то ми сила,
Збудуємо в серці квітучу весну.
Нас Діва Марія хрестила!
15.05.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2022
автор: Степан Олександр