Поверніть мені мої книги
Навіть ті яких не писали.
Люди зникають неначе планети
Ось вони є - і ось їх не стало.
Вони розчиняються.Гаснуть
Злітають з орбіти.
Залишають по собі сліди палючі
І нам лишається їх просто любити
І гоїти рани криваві й болючі.
Поверніть мені мої книги
Навіть ті які ще ненаписані.
Розповзається тілом чорна крига
І ростуть між серцями відстані.
Поверніть мені мої радості
мої сльози й мої відчаї.
Те, що справжнім таким здавалося
Все потоне у сивій вічності.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2022
автор: СамоТа