АНГЕЛА УБИЛИ!

Кричу  і  плачу:  Ангела*  убили!
А  він  –  ще  юний,  сповнений  краси.
Дивитись  вже  немає  в  мене  сили  –
Куди  не  глянь  –  синівські  скрізь  могили.
Кричать  в  мені  утрат  всі  голоси.
Алея  довша,  Ангела  ікона
Озветься  болем  тим,  хто  ще  дожив.
Не  замовкає  Матінка-Мадонна
І  з  нею  плаче  ніч  її  безсонна
В  криваву  пору  українських  жнив.
Про  сум  віщують  злякані  віоли
І  стежка  поміж  трави  навпрошки.
Як  не  заплачеш?  –  Сумно,  як  ніколи:
Забрало  небо  на  шляху  до  волі.
Один  на  світі  Ангел  був  такий!


*Вадим  Ангел

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2022
автор: Шостацька Людмила