Ми кожен кожному в ці дні - людина,
Ми - нація, ми - єдність, ми - народ.
В нас спільний біль пульсує по судинах,
Вплітаючи нена́висть у наш код.
Нена́видіти навіть більше - можна.
Так само, як і зносити цей біль,
Який людина знести неспроможна,
А ще й коли він лине звідусіль.
Місто за містом, імена, обличчя…
Війна стирає, обертає в прах.
Ми ж не забудем - в цьому і величчя,
Щоби пронести пам’ять по віках.
Зображення: https://m.facebook.com/photo.php/?fbid=2417185978563760.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953336
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2022
автор: Тетяна Мерега