Коли вечір сідає за плечі,
Коли місто втомлено спить,
Я тихенько пакую речі,
Щоб не думати, де болить.
Я дивлюсь із вікна на небо
І вичитую там сліди,
Я шукаю шляхи до тебе
І шепочу тобі "прийди".
Коли втома сідає поряд,
Наливає горнятко кави,
Я понуро ховаю погляд,
Щоб не думав, ніби лукавлю.
Я не знаю, чи варто чекати,
Коли дням тим немає ліку
І лишається вперто кохати,
Залишаючись разом довіку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2022
автор: Ivanka B.