Що за чудо, ця дівчинка,
Звати її Василинка.
Полюбляє десь гуляти,
Віршики сама читати.
Може, трохи, й не сама
Та розумна все ж, мала.
Настає коли світанок,
Всім одразу - добрий ранок.
Йде на озеро гуляти,
Любить качок годувати.
Хлібчик їм вона кида
Й про себе не забува
Лиш малесенький шматочок
З'їсть і більше не захоче.
І в кафе зайде охоче,
Погулять в пісочку хоче.
Й розмовля на різні теми-
Ерудиткою ростемо.
Та й погратися охоча
Хоч із ранку і до ночі.
А як прийде час вже спати
Починає хитрувати.
Хоче і потанцювати
І ще віршик почитати,
І співати, й з татом грати
Тільки б не вкладатись спати.
От така мала дівчинка
Василинка-Веселинка:)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2022
автор: Kito