Сміявся серпень…

                                                         ***
У  тому  серпні  був  предивний  зорепад,
Ти  назбирала  в  пригоршню  зірок
І  ними  мерехтів  вечірній  сад,
І  тіні  груш  зривалися  в  танок.

Сміявся  серпень,  айстрами  квітчався,
Прощався  з  літом  криком  журавлів.
Прощався  з  нами.  Тихо  так  прощався,
Немов  щось  знав,  немов  чогось  жалів.

Я  знов  приходив  в  той  вечірній  сад,
Коли  вертався  із  своїх  доріг.
І  мерехтів  серпневий  зорепад,
І  зорі  падали  тобі  до  ніг.

Той  серпень  вже  приходить  лиш  у  сни,
Літа  розвіялись  вітрами  по  полях.
Ми  загубились  посеред  зими
Й  назад  не  вмієм  розпізнати  шлях.

І  все  ж  я  знаю  –  виглядатимеш  мене
На  протягах  в  спустілому  саду,
Навіть  тоді,  як  літо  промине
І  я  уже  ніколи  не  прийду…
                                     ***        

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2022
автор: Терновий