Розірване серце, в душі виє вітер,
Гуляє крізь вікна, яких вже нема….
Зневічені долі, мандрують по світу,
І кожна надію в молитві трима….
Ми схожі на привід, руїну потвору,
Якого ущент розірвало ,,добро‘‘,
Із біллю у серці, чекаєм як вирок,
І шлем в Небеса запитання - ЗА ЩО???
Скалічений світ проринає крізь тіло,
Він сірий із пеплом, із димом, вогнем…
Відстукує тиск, рекошетом по скронях,
І стомлені очі ридають дощем….
За тим немовлям, що не зміг народитись,
За братом, сестрою, батьками, рідней…
За тими, хто спокій усіх захищає,
Від люті і болі - наш символ тіней….
За кожну травинку і спалений колос,
Скалічені мрії розбитих сімей,
За всі мародерства, згвалтовані душі,
Ридаєм від болю кривавим дощем…
НІЩО І НІКОЛИ - ми їм не забудем,
Відродим, збудуєм КРАЇНУ ДОБРА!
Життя бумеранг, все сповна повернеться,
Бо нелюдам в світі прощення нема!!!💙💛🇺🇦
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2022
автор: TigraAgara