Осінні турботи

У  чари  ми  осінні  заблукали,
Аби  допити  трунок  той  удвох,
Ніщо  уже  в  житті  нас  не  лякає,
Хоча  й  немало  знали  ми  тривог.
Турбує  нас  і  кличе  пуповина,
Що  із  землею  рідною  єдна,
Крилата  думка  пташкою  лиш  лине
Туди,  де  під  хрестами  спить  рідня.
А  роки  плинуть,  плинуть  журавлями.
Їх  лет  ані  пришвидчить,  ні  спинить.
У  кожного  свої  лиш  білі  плями,
Хоч  спільними  є  донечки  й  сини.
28.05.2022.
Ганна  Верес  Демиденко.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953688
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2022
автор: Ганна Верес