Тримаємось усе за те чого так хочемо, надія наша
Живе в серцях, лиш час невпинно знов летить
І невідома й досі, нерозгадана незнана доля наша
Здійснити крок штовхає, необдуманий усе зробить
Ми відчуваєм, що не зможемо відчути насолоди
Бер рук які так завжди міцно, тепло обіймають
В думках залишився ще слід приємний прохолоди
І з кожним словом серця стуки знову наростають
Надіємось що лиш кохання наше зможе подолати
Всі перепони доля що звела між нашим щастям
В її пастках так легко втратить віру, заблукати
Ні що не встоїть перед нашим щирим почуттям
Щасливі лиш тоді коли ми в посмішках зустрінем
В очах багаття знов побачимо кохання, повертає
Нам доля те що заслужили, в душу летить камнем
Відлуння від сердець, що знов між нас усе зростає
Надіємось, що заслужили бути разом все життя
І нас звели шляхи в одне тернисте долі чисте поле
Пройдем яке ми босоніж залишивши старі всі почуття
Узбіччя більше нам не прихисток, спасибі тобі доле
Ми будемо завжди виконувать усі-усі свої бажання
Знайшли своє натхнення, є тепер за що боротись
Такого ми не відчували потягу в житті, палке кохання
Навчило разом наші душі бути вільними, розкритись
Надіємось що новий день знов подарує нам світанок
Ми втримали все те за що хотілося в житті боротись
Знайшла душа моя в твоєму сильнім серці порятунок
Знов твоє серце може рядом із зі мною вільно битись
18.07.2022. (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953696
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2022
автор: Ярослав Яресько