Чекає космос за відкритими воротами
і від зірок дорога кудись уходить вдаль
і з ледве видними в вічність поворотами
видніється лише безкінечності спіраль...
Сплетіння горизонтів мозок мій розплутує
і хоче зрозуміти вже де початок,де кінець
але знайома галактика чарівністю укутує
і буде в захваті тоді від Юпитера кілець...
А ще зігріє серце звичайне рідне сонечко
адже у ньому цілий всесвіт вміститься
цей шарик до щастя маленьке віконечко
він завжди з людством теплом ділиться...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953724
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2022
автор: Дмитрий Погребняк 555