До свого серця близько я тебе не підпускаю.
Чому так, може і не здогадуєшся ти, та моє серце точно знає.
Стосунки … У кожного своя утопія в душі.
Про це багато сказано, і що там не пиши,
Коли велика доза адреналіну у крові,
Думається, а де ж то ті краї?
Та що це я .. забувся… відомо, що країв немає.
Коли насправді, то воно безкрає.
У голові одне пізнання – вся сила почуття у спілкуванні.
Багато звуків і сказати і кричати я хотів,
Та може краще якщо без звуків і без слів?
Спитають: «Чому не скажеш і не закричиш?»
Може краще, якщо просто промовчиш…
Жорстокий світ і правду каже кожна людина,
Що в цьому світі вона єдина… але не одна!
Єдина… Не ув’язнена у серці чиємусь,
Ніхто її не затягнув туди «на мусь».
Я не ув’язнюю тебе і не обмежую,
Тільки хочу розказати про стосунків наших геометрію..
До мого серця близько ти не можеш підійти,
Бо у моєму серці вже є ти!
До свого серця близько я тебе не підпускаю.
Чому так, може і не здогадувалась ти… тепер вже знаєш…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=95378
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.09.2008
автор: fim