Блукати

змерзлим  літом  блукати  химерними  автострадами
густими  венами  міста,  зникати  поза  радарами
в  проміжках  між  тривогами  ховатись  серед  дощу
пересторогою  мати  слова  "ніколи  не  відпущу"

писати,  писати,  писати  -  поки  є  час  і  місце
поки  на  зайвий  баласт  не  обернувся  принцип
відчувати  годинник,  що  таймером  в  голові
слова  не  зайві,  а  просто  стали  німі

стікають  плазмою  по  трубках,  наче  вогонь
на  папір  чи  екран,  полишаючи  простір  скронь
пофіг  скільки  їх,  до  біса  перелік  і  міру
дим  кальяну  в  нетрях  стомленої  квартири

тим  туманом  блукати  всередині  попри  мантру
що  якщо  відчинити  комусь  -  будеш  лихо  мати
і  чим  більш  іржавіє  пам'ять,  як  цвях  у  ринві
тим  частіше  мішати  навпіл  із  ромом  рівно

загортати  у  полудень,  що  над  стернястим  полем
колисати,  чекати  коли  обернеться  в  попіл
лиш  залишити  небосхилу  числені  фото
і  залишити  всі  ті  справи  у  списку  "потім"

не  виходячи  з  поля  зору,  а  радше  з  себе
помічати,  що  кожна  любов  -  то  лише  плацебо
виганяти  з  дверей,  та  знаходити  зранку  в  ліжку
трохи  стомлену,  і  трохи  причину  вірша  

зграя  білих  птахів,  пес  гавкає,  вечоріє
розчиняються  тут  коливкими  тінями  мрії
помирають  в  повітрі  скляному,  горять  мости
у  свідомості,  що  не  зміг  ти  переплисти

це  все  що  ти  вмієш,  це  все  що  ти  можеш  знати
черговим  літом
блукати
блукати
блукати

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953793
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2022
автор: Quadro.Tony