Боротись за життя, боротися із сил останніх
Не відпускати мрію буть щасливим як ніколи
Щоб вітер огортав своєю прохолодою вечірніх
Кохання подихів, що захищають ніби частоколи
Зустрілися, в житті щоб більше не страждати
Звела нас доля бо серця знайшли свій унісон
Ми вміємо кохання зберегти і будем захищати
І разом бачити як розквіта кохання наш бутон
А мрія знов за мрією почне нас кликати, вражати
Душа розкритись зможе, нам покаже чудеса
В коханні кожен може дивувати, краще віддавати
Побачить зможемо нарешті як у серці біль згаса
Наш кожен подих буде подих в повні груди
Бажання жити далі ще ніколи не було таким
Навчились берегти те дороге, що цінять люди
Друг другу вірність, подих щоби був п'янким
Боротись за своє, за те чого завжди бажали
Все рівно скажуть інші що,- бо їм так не кохати
А головне в житті щоб душу почуття вражали
Бо в полум'ї п'янкім ми будемо разом палати
Готові йти вперед, готові знову й знову дивувати
Багаття від кохання, дає все більшу й більшу тінь
Навчились берегти, тримати, завжди відчувати
Що коїться, коли палаючи душа дає півтінь
Знайшли себе боровшись і знаєм щастя ціну
Наш шлях тепер єдиний, ми йдем не навмання
Бороним своє щастя, немов беззахисну дитину
Відчули в душах ми друг друга бажане визнання
19.07.2022 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2022
автор: Ярослав Яресько