Хотів би Вас кохати в якомусь ніби безлюдному місці
В одному з тих, в яких проводжу свій час, аби повірити
Що тут теж життя може стрільнути, мені краще припинити
Сексуалізована метафора воєнним часом, недоречно
Я марную на цю писанину останні сили, без яких
не було б і того бажання, маленького, відповідно
Надіюся, буду покараним, так довго сповідував
ідолопоклонництво, свідомо заграючись з самим
собою до забуття, десь в ньому є спільна гармонія
І Я знаю як бути правильним Їй у відповідність, але
Лиш тут, десь в лісосмузі, де у високих ясенових кронах
скриплять двері можливостей, востаннє цього року
Вивільги мене відспівують, вкотре, їх чутно занадто
чутливо, цю спільність, все залишиться лиш між нами
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2022
автор: Enol