Залізні коні.

Табун  залізних  коней  з  номерами,
Табличку  "  ДІТИ"  написали  на  боках.
Туди  де  не  стріляють  ,  їдуть  мами.
Дитячий  страх  у  батьківських  руках.

Ракет  ревіння,  вибухи  ,  розруха.
Звук  літака  ,  істерика  і  плач.
В  Ім"я  Отця  і  Сина  І  Святого  Духа
Шепочуть  губи-Господи  пробач.

У  погрібах  неділями  сиділи.
Російську  мову  чули  крізь  душник.
Від  танків  банки  на  полицях  торохтіли,
Тихенько  плакали,  заткнувшись  у  рушник.

Тікати  кинулись  ,  як  постріли  затихли.
Залізні  коні  вишикувались  в  ряд.
Зібрали  цінне  все,  дітей  ,  батьків  і  зникли.
Поїхали  туди  ,  де  зорепад.

Позаду  залишили  свої  мрії
І  спогади  про  мирне  існування.
А  так  не  легко  залишать  своє  коріння...
Попереду  блокпост  і  знов  страждання.

Катюги  із  цигарками  в  зубах,
В  дітей  направили  свою  погану  зброю.
Для  них  цей  шмон,  найкращий  із  розваг.
Він  завойовник  і  командує  тобою.

Перетрусив  всі  речі  у  машині,
Дорослих  роздягнув  ,  шукав  татуювання.
Дав  бублика,  заляканій  дитині,
А  у  думках  вже  бачив  катування.

Забрали  цигарки  і  дві  обручки.
Ще  триста  баксів  ,  за  проїзд  оплата.
В  дітей  від  страху  побіліли  ручки,
Нарешті  опустили  автомата.

І  кінь  залізний  ,  так  невпевнено  і  тихо,
Їхав  спочатку  і  боявсь  спіткнутись.
Він  ніби  крався,  щоб  не  розбудити  лихо.
А  потім  полетів,  не  всилах  обернутись

Він  наздогнав  своїх  і  трохи  зменшив  біг.
І  стихло  калатання  серця  в  грудях.
Табун  залізний  проліта  уздовж  доріг,
Нема  іржання  ,  тільки  стогін  в  людях...


14.04.2022р.  Олександр  Степан.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.07.2022
автор: Степан Олександр