Я тобі не скорилася,
Голову не схилила,
За свободу боролася,
Бо неволя - немила.
Від непокори - лютуєш,
Мене вбиваєш щодня.
Тільки не розумієш
Те, що стою не одна.
Губи, до крові скусані,
Мовлять тобі прокльони,
Чорні та непорушні,
Вітер тобі їх гонить.
Очі, сльозами сповнені,
Горем, бідою, смутком;
Горді вони, нескорені,
Сяють шаленою люттю.
В серці - пекучий біль,
Кров несе його світом.
Хай вже не маю крил,
Та все одно буду жити!
Я тобі не скорилася,
Голову не схилила.
Вільною народилася,
В тім незборима сила!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2022
автор: Яніта Владович