І хто вона така? Що душу у транс вводить...
Вона йому - ніхто лиш марення ночей...
Що розум підкорила й серце за ніс водить...
І вперто йде туди де сонце від плечей...
Вона така проста як дошка стілець парта...
Складна тільки тоді коли бува сумна...
Вона не гірких сліз а усмішок лиш варта...
На тому і кінець у цьому й дивина...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954056
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2022
автор: Женьшень