Из цикла “Share a moment”
(для Paulina Pidzik)
[b]Я просто хочу поделиться моментом: // I just want to share a moment:[/b]
витраж окна сквозь закрытые стеклянные двери: на наших
силуэтах начерчены разноцветные квадраты, в отражении
ветки деревьев за нашими спинами рассекают толстое стекло
в стекле в стекле. Идём дальше: на плитах игрушечная машинка без колёс
чья-то забытая, упрощённая и сплющенная метафора, не моя.
Паулина, droga,
тогда я сфотографировала для тебя решётку –
эти обломки нашей горькой ржавой близости посреди
салонов красоты, свадебных салонов, парикмахерских
закрытых туристических агентств. Бывает, ветер отвечает
своими сиренами. Сиреневые синяки, Пауліно.
И плющ его сопротивления пеленает
попытки оккупации, мы почти защищены, видишь,
пускает цепкий корень глубоко,
глубоко в речь, в её почву, под саму нашу речь,
под самый низкий слой эпидермальных клеток земли.
"Аня. неудобно тебя спрашивать, но, ну... после Харькова отличаешь ли ты по звучанию прилёты и ответы от наших"? - спрашивают, а я падаю[i] padam padam padadam[/i] куда-то в звуковую яму, с трудом выбираюсь наружу.
Moja droga.
[b]Не паникуйте!!! Работает ПВО![/b]
Droga, я не пела песен,
я молчала.
(Перевёл с украинского Станислав Бельский)
----
(для Paulina Pidzik)
[b]Я просто хочу поділитися моментом: // I just want to share a moment:[/b]
вітраж вікна крізь зачинені скляні двері: на наших
силуетах накреслені різнокольорові квадрати, у відображенні
гілля дерев за нашими спинами розсікають товсте скло
у склі у склі. Ходімо далі: на плитах іграшкова машинка без коліс,
чиясь забута, спрощена і сплющена метафора, не моя.
Пауліно, droga,
тоді я сфотографувала для тебе ґрати –
ці уламки нашої гіркої іржавої близькості посеред
салонів краси, весільних салонів, перукарень,
зачинених туристичних агенцій. Буває, вітер відповідає
власними сиренами. Бузкові синці, Пауліно.
І плющ його опору сповиває
спроби окупації, ми майже захищені, бачиш,
пускає цупке коріння глибоко,
глибоко в мову, в її підґрунтя, під саму нашу мову,
під найнижчий шар епідермальних клітин землі.
“Аню… незручно тебе питати, але, ну… чи після Харкова ти відрізняєш за звучанням прильоти і відповіді від наших?” — запитують, а я падаю [i]padam padam padadadam[/i] кудись у звукову яму, насилу вибираюся назовні.
Moja droga.
[b]Не панікуйте!!! Працює ППО!!! [/b]
Droga, я не співала пісень,
я мовчала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954062
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 22.07.2022
автор: Станислав Бельский