А́ФИНИ

Зійдуть  ноги  на  Лопату.*
Зрине  Сколе  вздовж  ріки.
Будуть  де-де  налипати  
в  небесах  дрібні  хмарки.  

Де  чорниці,  мов  черниці
на  паломництві  у  гір,
від  дядьків  ховають  лиця
і  сліпцям  вертають  зір.  

Де  хрустять  зрання  Бескиди,**
розминаючи  хребти.
Де  колиби  хтось  розкидав,
щоби  тишу  зберегти.  

Де  на  обрій  сиві  пасма  
налягли,  мов  кажани.
Де  горянка  вівці  пасла,
вітер  думи  спорожнив,  

наковтався  стиглих  афин***
й  тільки  впала  ніч  густа,  –
спурхнув  геть,  аби  сховати  
сині  пальці  і  вуста...  

©  Сашко  Обрій.  


*  гора  на  Львівщині,  поблизу  міста  Сколе;
**  система  гірських  хребтів  у  північній  смузі  Карпат;
***  чорниці.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954075
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2022
автор: Олександр Обрій